- точіння
- [тоуч’і/н':а]
-н':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
точіння
Смотреть что такое "точіння" в других словарях:
точіння — 1 іменник середнього роду від: точити 1 точіння 2 іменник середнього роду просівання … Орфографічний словник української мови
точіння — I я, с. Дія за знач. точити I 2). II я, с. 1) Дія за знач. точити III, точитися III. 2) Тривале друге коліно пісні токуючого глухаря … Український тлумачний словник
абразиви — ів, мн. Дуже тверді матеріали (алмаз, корунд, карборунд, боразон та ін.), що застосовуються для шліфування, точіння і полірування … Український тлумачний словник
відточуватися — ується, недок., відточи/тися, о/читься, док. 1) Ставати дуже гострим унаслідок точіння. 2) перен. Вдосконалюватися, набувати завершеності; відшліфовуватися. 3) тільки недок. Пас. до відточувати … Український тлумачний словник
нагострювати — юю, юєш, недок., нагостри/ти, гострю/, го/стриш, док., перех. Робити що небудь гострим за допомогою точіння, клепання. •• Нагострити вуха почати уважно прислуховуватися до чогось (розмови і т. ін.) … Український тлумачний словник
нагострюватися — юється, недок., нагостри/тися, го/стриться, док. 1) Ставати гострим після точіння, клепання. 2) тільки недок. пас. до нагострювати … Український тлумачний словник
ножогострильний — а, е. Признач., пристосований для точіння ножів … Український тлумачний словник
сточуватися — I ується, недок., сточи/тися, сто/читься, док. 1) Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до сточувати I. II ується, недок., сточи/тися, сто/читься, док. 1) Повільно витікати,… … Український тлумачний словник
наострювати — рюю, рюєш, Пр. Робити що небудь гострим, шляхом точіння або клепання … Словник лемківскої говірки
точильний — а, е. Признач. для гостріння різальних і колючих інструментів; гострильний. || Признач. для виготовлення чого небудь точінням. Точильний верстат … Український тлумачний словник
